| zherekh | Дата: Субота, 11.07.2009, 15:21 | Сообщение # 1 |
|
Підполковник
Группа: Модератори
Сообщений: 81
Статус: Offline
| Вусач південний, балканський (Barbus meridionalis pe-tenyi Heckel), або маринка, карпатська маренка. Поширений у водоймах передгір'їв, заходить на гірські ділянки. Віддає перевагу неглибоким (до 1 м) водоймам з помірною течією (до 0,8 м/сек.), кам'янистим дном. Між камінням у піску, намулі завжди знаходить корм, а влітку ховається від сильного сонця, заглиблюючись у щілини, нори. Тримається групками по 10—20 особин, рідше поодинці або разом з піскарями, слижами, щипівками. Максимальні розміри вусача південного в карпатських річках — 28,5 см і 270 г (у віці понад 6 років), але особини завдовжки до 20 см, масою до 100 г не старші 4-х років. Легко відрізняється від звичайного вусача спинним та анальним плавцями: спішний — рівний, без зазубреного променя, анальний — у статевозрілих особин видовжений, його промені сягають до основи променів хвостового плавця. Забарвлення жовтувато- або бурувато-зелене із сірим відтінком, на спині і по боках є темно-бурі плями. Плавці жовтуваті. Губи дуже рухливі. Тіло струнке, досить витягнуте. Балканський вусач є півден-ноєвропейським елементом в складі карпатської іхтіофауни (басейн Дунаю, Дністра). Живе до 10 років.  Вусач південний
Нереститься балканський вусач досить пізно. Ікра дозріває порціями. Перші нерестуючі особини у водоймах передгір'їв з'являються наприкінці травня — в червні. Через місяць вони відкладають наступні порції ікри, які дозрівають у липні — на початку серпня. Проте основна маса вусача південного нерестуе у другій половині липня, коли вода прогріється до 18—22°. На нерест йде групами або косяками по 100—200 особин, у яких самців стільки ж, як і самок. Пливуть не обов'язково проти течії і не дальше 1—2 км. Для нерестилищ вибирає неглибокі (до 0,5 м) ділянки водойм з течією 0,3—0,6 м/сек., кам'янистим дном. Самки мечуть ікру порціями в міру її дозрівання — по 3 тис. ікринок. Всього за весь період відкладають 4—5 тис. ікринок діаметром 1,2—1,5 мм зеленувато-бурого кольору. Ікра падає на дно, приклеюється до каміння. У теплій воді розвивається швидко: на 3—5-й день вилуплюються личинки, а ще через 2—З доби виходять мальки. Цьогорічки в жовтні досягають З—5 см у довжину і 5—8 г маси, однорічки — 6—17 см і 15—28 г, дворічки — 11—26 см і 28—56 г, трирічки — 16—26 см і 30—38 г, чотирирічнії — 22—27 см і 40-180 г. Така велика різниця у розмірах і вазі пояснюється порційним відкладанням ікри — строк між першим й останнім нерестом може перевищувати 60 діб. Ікра й сама риба в період ікрометання отруйні. На смак вони гіркі. Отруйність здебільшого має кількісний характер: проявляється, якщо людина з'їсть більше 200—400 г ікри чи риби. Живиться південний вусач земляними черв'ячками, молюсками, личинками комах, бокоплавами, а також водоростями. Це численна риба карпатських річок. Добре ловиться на гачки, наживлені дощовими черв'яками, особливо після теплих літніх дощів, коли вода каламутна
|
| |
| |
Головна 
