Довжина - 966 км (у межах України - 201 км)
Площа басейну - 157 тис. км² (у межах України - 11,3 тис. км²).
Утворюється злиттям Чорної Тиси і Білої Тиси за 4 км вище м. Рахова.

На території України міститься верхня, переважно правобережна частина басейну Тиси, що лежить на південно-західних схилах Українських Карпат та на Закарпатській низовині.

Долина до села Великого Бичкова - V-подібна (ширина 100-200 м), на окремих ділянках ущелиноподібна (ширина 30-50 м). Далі тече вздовж гір Верхньотисинською улоговиною у широкій (від 3-5 до 8-9 км) долині, перетинає Вулканічний хребет (ширина долини тут зменшується до 1-1,5 км) і виходить на Закарпатську низовину.

Заплава у верхів'ї відсутня або представлена вузькою (30-60 м) смугою, нижче - одностороння (завширшки від кількох десятків метрів до 1,5-2 км); є обваловані ділянки, річище у верхів'ї звивисте, порожисте, нижче - дуже розгалужене, з численними островами.

При виході на низовину набуває рис рівнинної річки, ширина її досягає 150-170 м (подекуди 260 м).

Похил - 1,2 м/км.

Живлення - переважно снігове і дощове; бувають високі паводки.

40% річного стоку припадає на весняний період.

Льодоутворення з першої половини грудня (забереги, сало, шуга), льодостав нестійкий; весняний льодохід у березні, бувають затори.

Гідрологічні пости: біля Рахова (з 1949 р.), Ділового (з 1913 р.), Великого Бичкова (з 1945 р.), Тячева (з 1942 р.), Хуста (з 1946 р.), Вилка (з 1886 р.), Чопа (з 1950 р.).

У межах України Тису використовують для водопостачання, рибництва, рекреації.

Притоки

Праві притоки
Апшиця, Тересва, Дербачка, Теребля, Ріка, Боржава (всі в межах України), Бодрог, Слана, Горнад, Егер, Загіва.

Ліві притоки
Батар (в межах України), Вішеул, Іза, Самош, Кереш, Муреш, Бегей.

Назва

Тиса - (укр. Тиса, угор. Tisza, нім. Theiß, слов. Tisa) - найбільша ліва притока Дунаю.
Назву пов'язують з деревом тис, яке в давнину рясніло тут. Також український дослідник Володимир Стецюк виводить назву з болгарського слова "таса" - "чиста"[1].

В давньоримських джерелах Тиса відома рід назвами Tissus, Tisia, Pathissus.