Андруга (Leuciscus souffia agassizi Valenciennes), або амброс, андриканя, піндра. Поширена в передгірних і частково гірських ділянках Тиси, Тереблі, Тересви, Шо-пурки, Косівки, Ріки. Зовсім зникла з Ужа та Латори-ці. Вимагає порівняно чистої води зі слабою мінералізацією.
Андруга
Добре відрізняється від інших риб наявністю широкої темної смуги, яка починається від кінця рота, проходить через око, зяброві кришки і закінчується біля основи хвоста. Очі великі з темною облямівкою. Спина темно-оливкова, спинний плавець заокруглений. Досягає в довжину 20 см і 150 г маси. Є центральноєвропейським елементом в іхтіофауні Карпат, належить до південної різновидності. Живе понад 10 років.
Нереститися починає в останній декаді квітня і закінчує в середині травня, коли цвіте кульбаба і вода прогріється до 10—14°. Нерестилища вибирає на мілководді (ЗО—40 см) з кам'янистим дном і течією до 0,7 м/сек. Одна самка відкладає до 10 тис. жовтуватих ікринок діаметром 1,5 мм. Ікра осідає на дно, приклеюється до субстрату. Розвивається до малька при температурі води 15—18° протягом 5—7 діб. У самців на час нересту на голові з'являються білі горбки. Андруга до настання статевої зрілості (перші два роки) росте швидко. Цього-річки у жовтні мають довжину 4—6 см і 7—12 г маси, однорічні особини —8—12 см і 16—25 г, дворічні — 14—16 см і 38—55 г, трирічні— 15—18 см і 58—70 г, чотирирічні—17—19 см і 60—110 г, п'ятирічні — 18— 20 см і 80—150 г. Живиться андруга водяними комахами, їх личинками, охоче хапає корм, що потрапляв у воду, влітку масово споживає водорості.