Їде мотор ВАЗ – дев’йитий
В нему регіт рибаків,
На Вільшани путь відкритий
Для занурки черваків.

Везут глистий дві коробки,
Мотильи один бідон
Дес під вісім літрів водки,
Солонину і батон.

Аби насморк неімити
Є бахіли, куфайки
Й “Регулярно в воле лити”
Кажут так старі вуйки.

Сонце спряталося в грунях,
У Вільшанах хлопці спльи
Щиро прийняла гуцулів
В нуч гайнальськая зимльи.

Навертіли дірів в леді,
Як в вощині, дірів моц
Але риба болт забила
Непапає падла гонц.

Мелеш бігає із буром
Начав грунт свердліти
“Де си риби подівали-
Акулині діти?”

Запалили свічки всюди,
В рибацькім атасі,
Горить дамба і сіяє
Як на парастасі.

Се увидів місний дохтор.
Всім приніс уколи.
Указав, што нам вже чис
До Вільшанськой школи.

Приніс п’йить рьибих сорочок
Довгих рукавами,
Бо якраз їм нехватає
Хлопців до програми.

Дохтор никав в рот усім,
В вуха клав сенар
Та діагноз лиш один був –
Силний перегар.

Догорає свічка в банці
На леду лиш килавки
Їдут д хаті у дев’йитці
Из рибалки рибаки