| zherekh | Дата: Субота, 11.07.2009, 15:15 | Сообщение # 1 |
|
Підполковник
Группа: Модератори
Сообщений: 81
Статус: Offline
| Головень (Leuciscus cephalus cephalus L.), або клинь, пецан, телень, кленик. Поширений у водоймах передгір'їв, заходить у гірські річки й окремі частини низинних. Віддає перевагу ділянкам з проточною чистою водою. Нагрівання води вище 25° не переносить. Молодь головня тримається в гірських водоймах, але в міру росту спускається нижче по течії. Головнів легко відрізнити від інших видів за широкою клиноподібною головою з нижнім ротом, великою лускою, широким коротким тілом, заокругленим підхвостовим плавцем. Забарвлення спини темно-зелене, з боків жовтувате, черевце сріблясто-біле, плавці оранжеві. Позаду зябрової кришки є по одній досить великій і добре помітній плямі. Луски закінчуються облямівкою із темних цяточок. Найбільші розміри головня звичайного: довжина — 100 см, маса — 10 кг. Проте такі крупні особини зустрічаються рідко. Найчастіше на гачок потрапляють особини завдовжки 10— 20 см, масою 100—150 г. Живе понад 20 років.  Головень
Нереститься в травні — першій половині червня, у дрібних річках передгір'їв у теплі роки — в останній декаді квітня, коли вода прогрівається до 11—12°. Статевозрілими стають самки на третьому, самці на четвертому році життя. Голова і частково спина самців у нерестовий період вкривається дрібними, молочного кольору горбками. Для метання ікри йдуть па ділянки річок завглибшки до 0,5 м з дрібнокам'янистим або галечниковим дном, течія яких на перекатах не перевищує 0,9 м/сек. Нерестилища підбирають недалеко — в межах 1—3 км. На нерест пливуть косяками по 10—100 особин. У стайках самців, як правило, більше деколи в 2 рази, і вони дрібніші за самок. Крупні особини пливуть на нерест парами, самець і самка однакові за розмірами. Головні під час нересту і кілька днів після нього не живляться, пізніше стають ненажерливими, великі самки часто поїдають дрібних самців. Самки масою понад З кг відкладають до 200 тис. ікринок оранжевого кольору діаметром до 1 мм. Ікринки приклеюються до підводного субстрату. При температурі води 12—15° розвиток ікри до малька проходить за 18—22 доби. Цьогорічки в жовтні досягають у довжину 8—10 см і 12—18 г маси, однорічні особини—12—17 см і 21—37 г, дворічні — 16—20 см і 44—62 г, трирічні — 19—24 см і 108—175 г, чотирирічні — 28—32 см і 110—380 г, п'ятирічні — 31— 38 см і 290—760 г. Цьогорічки від ранніх ікрометань у 2 рази більші. Мальки головня живляться поручайника-ми, веснянками, поденками, бокоплавами, тендипедидами, молюсками, ракоподібними, а також водоростями, які вкривають підводний субстрат. При наявності достатньої кількості кормів головні ростуть швидко. На п'ятому році життя стають хижаками, активно переслідують мальків і дрібних риб (бистрянок, пліток, верховодок, гірчаків та ін.). Молодь головня тримається біля берегів, які поросли вербняками, лозняками, вільшняками. Охоче поїдає травневих хрущів, бронзівок, листоїдів і колорадських жуків, метеликів-біланів та інших комах, які падають у воду. Дорослі головні тримаються поодинці, полюючи на велику здобич: риб, в тому числі дрібних головнів, жаб, раків, тритонів; поїдають полівок, землерийок, кротів, які потрапляють у воду. Неперетравлені рештки викидають через рот. Головні виростають до великих розмірів, але в карпатських водоймах крупні особини зустрічаються рідко. Головень — численна риба, але тільки чистих водойм. Якщо великі головні переносять незначні забруднення, то ікра, мальки, молодь відразу гинуть. У гарячу літню пору головні ховаються під брили, коряги, урвища, стають малоактивними. Коли вода прогрівається до 24° і більше, не живляться зовсім. В такі дні вони зосереджуються на тих ділянках водойм, куди надходить холодна вода із джерел, криниць
|
| |
| |
Головна 
